збірка дописів з ФБ

Добре віруючим. Віруй - і все якось вирішуватиметься . Віруй - і є алгоритм , що робити в радощах чи злиднях.






Після допису про вірян із друзів випилялася пані. Сумно. 
Зараз ще один sensitive. Про національність. 
От добре тим, в кого нема вибору - все співпало: і батьки, і місце народження, і самовідчуття.
Потім ще все добре в тих, в кого батьки однієї національності, а живуть деінде. Бінарний вибір. 
Трохи важче, коли батьки з різних національностей, проте один з них збігається з місцем проживання. І тре додати, що ніяких складнощів з мовами доречі.
А все інше - треш самоідентифікації, добродії. Бо коли і кров намішано, і живеш хтозна де, і мова хтозна яка рідна, то криза неминуча.
То в нас є змінні: мова, національності батьків (2 шт, а в них самих ще намішано може бути), місце народження і самонайменування.
Я до чого.
В радянському союзі я обирала між українкою і єврейкою. І розмовляла російською. Вчила іврит, читала Бабеля. А зараз що? Російськомовна євреєукраїнка в Америці. «Куда податься бедному еврею».
Не-єврейка, бо ані мови, ані культури.
Не-українка, бо ані культури, ані виховання, і мова така ж ... зкуйовдена. Все, але все одне - не рідна.
Не-росіянка, Боже дякую, бо і мова, і культура, але так воротить, що піпєц.
Не-американка, бо замало тут просто жити.
А хто? Як зрозуміти, хто ти, і вже заспокоїтись. Готувати гефелте-фиш або вареники з вишнею. Святкувати Пейсах чи Маланку. Або взагалі .... Labor Day та індичка?
ПС. Щі та першомай не пропонувати ;)





ось що ще спало на думку. Ніколи не кажіть людині у відчаї "Я тебе розумію". Бо 1) йому з того ані тепло, ані приємно; та 2) ви - не він, тому нічого ви не розумієте. Тож не брешіть.