телефонофобія

Погано, коли дзвонить телефон. В сучасному світі телефон дзвонить не тільки як телефон. Всі соціальні мережі можуть дзвонити. А в мене - фобія телефонних дзвінків. Неочікуваних. Всіх. Навіть, коли вітають з днем народження.

Це почалося з "Мене збила вантажівка, чекаю швидку". Далі - чорнота, бо це були останні слова.

Ще панікую, коли не можу додзвонитися. Бо потім боюся почути щось на кшталт "Я в аварії, чекаємо поліцію". А тепер не тільки боюся вимкнутих телефонів, а й неактивних месенджерів. Війна в прямому етері додає до купи.

Люблю заплановано. Чи просто текст. Текст - прекрасний. Можна посидіти, подумати, звикнути....

Нумо писати.

Висновок.....Треба лікувати голову.

Comments

Книжка, яку варто читати

Жила-була дівчина, яка любила читати. А потім її вигнали з книжкового клубу. Бо, кажуть, смак не той. Несмачний. І пішла вона читати не по програмі, а за позивом душі. Це приказка. А правда така, що поради щодо художньої літератури не мають сенсу. По-перше, те, що перевертає світ однієї людини, залишає байдужою іншу. По-друге, неважливо, що читати, аби мати можливість дізнаватися більше про те, що цікавить читача, будь-то історія порно чи страждання молодого Вертера. По-третє, “а судді хто” і які в них критерії. Чи можна взагалі порівняти Беофульфа з Наталкою-Полтавкою? У сфері ж, де смак не буде мати значення, легше виділити стовпи та маст-ріди. Тому я хочу порадити не художню книжку, а науково-популярну. Навіть дві книжки під авторством Еріка Берна “Ігри, в які грають люди” та “Люди, які грають в ігри”. Ерік Берн — психолог та психіатр — допомагає розібрати причини поведінки “за сценарієм”. Людина попадає в замкнутий цикл, який руйнує її життя, але чомусь людині вигідно так ...

П'ять ознак Альбрехта

І починаємо. (обережно 18+) Подобається чолов’яга? На когось він змахує. Кого це Павел Поп намалював, щоб вшанувати.......? Ні, не зайця. (Павел Поп, щоб ви знали, то такий словацько-сербський художник, який любить померлих митців. Як може.) Розказувати сьогодні я буду про Альбрехта Дюрера з Нюрнбергу. І трохи про зайця. Це в нас (1471 — 1528). Найнімецький з німецьких митців, який цінував все цікаве, чим дуже дратував свою дружину. Попри стипендію від імператора, його дружина у базарний день виходила на ринок торгувати “картинками” чоловіка, тому що їй хотілось мати впевненість у майбутньому. А реміснику Дюреру з точки зору дружини бракувало масла в лобі, щоб жити як всі бюргери. Малював Дюрер будь-що, будь-чим. Справно ловив попит, постійно мав замовлення, та дарма що новаторські прийоми та нетрадиційність композиції, став вельми відомим ще при житті. Гравюри, акварелі, люди, коні, рослини, тварини. І себе. Баг...

Языки, мови, languages

Ребёнок #2 кричит на площадке детям, которые пытаются отобрать у нее игрушку: “Це-mine!” Вечером повтор слогов МИ, ШИ и тд. На 3-м круге смотрит на только что прочитанное (третий раз один и тот же набор - 6 слогов) зависает, театрально морщит лоб и выдаёт с напором «Я думаю!». У мамы нервная организация души, и рвёт крышу от всего, что можно описать словом «фигня». Если спросить у ребёнка #2, что мама постоянно просит, то она ответит «Не делать фигню». Хорошо ещё, что за рулём я не сильно поношУ остальных участников движения, да и ребёнок #3 фонит, забивает эфир. А то б было б на много больше эвфемизмов в детском словаре. Переключается между языками. - Что это? - Платье моё. - Нумо українською. Що ти вдягнула таке красиве? - Це сукня. - Давай споем. - Johnny? Johnny? Yes, Papa... (репертуар по большей мере английский) Вопрос, на каком языке заговорит ребенок #3.

3times mom

Search This Blog