Skip to main content

Домашнє навчання та скавчання

Вже місяць, як єдина тема для бесіди під час щовечірніх прогулянок з чоловіком - це чи залишати середульшу доньку в системі державної безкоштовної освіти. Залишати - то гучно сказано, бо вона ще й не почала. За 10 днів мала б йти в нульовку - Кіндергартен. В Каліфорнії освіта обов'язкова з 6 років, але державні (ще їх називають публічні) школи мають так званий К-клас (до речі, в деяких штатах він обов'язковий, в деяких - небезкоштовний). В К попадають діти, яким виповнилось 5 років на 1 вересня. Є ще така штука як ТК для тих, в кого день народження припадає на інтервал 2 вересня - 2 грудня. Початкова школа йде до 5-го класу, а в шостому діти переходять до середньої, яка часто є повністю окремим закладом.

Так ось, мала дитина йти до К. Але тут вірус трапився. І з легкої руки вчительської профспілки та губернатора Каліфорнії діти "вчаться" онлайн невизначений термін. Тобто можливо, колись, ніхто не знає коли, невпевнено морочать голову, що дозволять дітей фізично в школі в меншій кількості та на меншу кількість днів. А решта, знов ж таки, онлайн. Їжте. 

Школи, точніше шкільні округи, все літо важко, ой дуже важко працювали, щоб намалювати красиві презентації з яскравими графіками, з яких виходить, що діти початкової школи будуть прив'язані до робочого місця з комп'ютером 4-5 годин на день. Завдання будуть включати роботу з застосунками, відео-конференції, самостійну роботу в роздруковках тощо. Ну всі ж це уявили? Тобто п'ятирічна дитина, яка нормально комп'ютером не користується, бо час перед екраном лімітовано, повинна слідкувати за інструкціями вчителя з екрану. А на додаток в дитини англійська - не рідна мова. В 10-річну дитину повірю, а в 5-річну ніяк. Означає це єдине: дитина "в школі" - мама теж "в школі". Куди діти молодшу сестру - невідомо. 

Домашнє навчання тепер - не така й вже погана перспектива....Й поспати можно, й погуляти, й з молодшою зайнятися. Страшно, далебі. Бісить, що будь-яке рішення буде невдалим. От і скавчу кожного дня. Чоловік нещодавно махнув, відписуй зі школи, каже, дістала до печінок.  


     
Labels:

Comments

Post a Comment

Popular posts from this blog

Книжка, яку варто читати

  Жила-була дівчина, яка любила читати. А потім її вигнали з книжкового клубу. Бо, кажуть, смак не той. Несмачний. І пішла вона читати не по програмі, а за позивом душі. Це приказка. А правда така, що поради щодо художньої літератури не мають сенсу. По-перше, те, що перевертає світ однієї людини, залишає байдужою іншу. По-друге, неважливо, що читати, аби мати можливість дізнаватися більше про те, що цікавить читача, будь-то історія порно чи страждання молодого Вертера. По-третє, “а судді хто” і які в них критерії. Чи можна взагалі порівняти Беофульфа з Наталкою-Полтавкою? У сфері ж, де смак не буде мати значення, легше виділити стовпи та маст-ріди. Тому я хочу порадити не художню книжку, а науково-популярну. Навіть дві книжки під авторством Еріка Берна “Ігри, в які грають люди” та “Люди, які грають в ігри”. Ерік Берн — психолог та психіатр — допомагає розібрати причини поведінки “за сценарієм”. Людина попадає в замкнутий цикл, який руйнує її життя, але чомусь людині вигідно так ...
Post a Comment
Read more

П'ять ознак Альбрехта

І починаємо. (обережно 18+)    Подобається чолов’яга? На когось він змахує. Кого це Павел Поп намалював, щоб вшанувати.......? Ні, не зайця.      (Павел Поп, щоб ви знали, то такий словацько-сербський художник, який любить померлих митців. Як може.)      Розказувати сьогодні я буду про Альбрехта Дюрера з Нюрнбергу. І трохи про зайця. Це в нас (1471 — 1528). Найнімецький з німецьких митців, який цінував все цікаве, чим дуже дратував свою дружину. Попри стипендію від імператора, його дружина у базарний день виходила на ринок торгувати “картинками” чоловіка, тому що їй хотілось мати впевненість у майбутньому. А реміснику Дюреру з точки зору дружини бракувало масла в лобі, щоб жити як всі бюргери.      Малював Дюрер будь-що, будь-чим. Справно ловив попит, постійно мав замовлення, та дарма що новаторські прийоми та нетрадиційність композиції, став вельми відомим ще при житті. Гравюри, акварелі, люди, коні, рослини, тварини. І себе. Баг...
Post a Comment
Read more

Языки, мови, languages

Ребёнок #2 кричит на площадке детям, которые пытаются отобрать у нее игрушку: “Це-mine!” Вечером повтор слогов МИ, ШИ и тд. На 3-м круге смотрит на только что прочитанное (третий раз один и тот же набор - 6 слогов) зависает, театрально морщит лоб и выдаёт с напором «Я думаю!». У мамы нервная организация души, и рвёт крышу от всего, что можно описать словом «фигня». Если спросить у ребёнка #2, что мама постоянно просит, то она ответит «Не делать фигню». Хорошо ещё, что за рулём я не сильно поношУ остальных участников движения, да и ребёнок #3 фонит, забивает эфир. А то б было б на много больше эвфемизмов в детском словаре. Переключается между языками. - Что это? - Платье моё. - Нумо українською. Що ти вдягнула таке красиве? - Це сукня.  - Давай споем. - Johnny? Johnny? Yes, Papa... (репертуар по большей мере английский) Вопрос, на каком языке заговорит ребенок #3. 
Post a Comment
Read more