Skip to main content

Дівчина і карантин


Давнесенько не писала.
Сидимо ми в дивному режимі недокарантину, коли манікюр родити вже можна, а на дитячий майданчик ще ні. 
Хотіла про випускницю свою написати. Випуск 2020 зіткнувся з купою проблем: вступ до коледжу, випускний бал, закінчення року з іспитами та "останній дзвінок".

Зрозуміло, що балу та церемонії по закінченню школи не було. 
Прикро - м'яко кажучи. Бал - така подія, до якої готуються сильно заздалегідь, місяців за 2-3. Особливо дівчата. Платтячко і все таке. Зачіска. Фотосесія. Заборонили. Отакої... Мама фоткати не дуже вміє, але маємо те, що маємо. Є надія, що ще зробимо разом з бойфрендом. Не мамчиним :) . 




До коледжів документи подавали ще восени (так, ще до закінчення останнього року в школі), тому рішення теж мали раніше, ніж ми звикли - з середини лютого до квітня. На жаль, Саша вступила до всіх універів, куди подавала. На жаль - тому що тре біло вибрати один. До травня. А тут карантин. І виші не дають гарантій, як почнеться навчальний рік. А щоб ви розуміли, державні ВНЗ зовсім не безкоштовні для середнього класу. Тобто, щоб отримати знижку, потрібно бути або дужі бідним, або....ну самі розумієте. Навчання в універі середнього рівня коштувало б 20-30 тис доларів за рік (це за умов проживання й харчування на території універа). Той універ, куди Саша хотіла й була прийнята, коштував би 38 тис на рік. В нормальному режимі йдуть в банк брати кредит, але....Порахували й вирішили, що немає сенсу сидіти вдома й платити за гарний універ. Універ за житло, звісно, грошей б не брав, але знижок за онлайн навчання пропонувати не збирався. Тобто піде в місцевий коледж з програмою переходу до того виша, куди мріяла. 

Рік закінчувався іспитами з предметів рівня "коледж". Вони, за умов гарних оцінок, потім зараховуються коледжами та універами. Вважається, що чим більше школа пропонує таких предметів, тим краща школа. Іспити не залежать від школи, є спеціальний орган, який розроблює та проводить іспити. Цього року час скоротила вдвічі, та все було онлайн. Із приємного: Саша не мала технічних проблем під час завантаження відповідей, але знаю, що таких, хто мав, було чимало. Результати іспитів будуть тільки в середині липня.

Оцінок за останню чверть їм не ставили, але все кредити зарахували як ті, що здано Щоб випустися зі школи, дитина має взяти і закінчити певну кількість годин предметів за списком. Список має дві частини: обов'язкову та варіативну, яку обирає учень в залежності від вподобань. 

З офіційною церемонією теж не вдалось. Школа зробила онлайн трансляцію світлин з випускниками та привезла знак-оголошення на вулицю. Ще й мама фоткала :).



  І ще додам світлинок, ну таке, з карантинного життя









Comments

Popular posts from this blog

телефонофобія

            Погано, коли дзвонить телефон. В сучасному світі телефон дзвонить не тільки як телефон. Всі соціальні мережі можуть дзвонити. А в мене - фобія телефонних дзвінків. Неочікуваних. Всіх. Навіть, коли вітають з днем народження.      Це  почалося з "Мене збила вантажівка, чекаю швидку". Далі - чорнота, бо це були останні слова.     Ще панікую, коли не можу додзвонитися. Бо потім боюся почути щось на кшталт "Я в аварії, чекаємо поліцію". А тепер не тільки боюся вимкнутих телефонів, а й неактивних месенджерів. Війна в прямому етері додає до купи.       Люблю заплановано. Чи просто текст. Текст - прекрасний. Можна посидіти, подумати, звикнути.... Нумо писати. Висновок.....Треба лікувати голову.

три місяці без доходу

  Хтось в стресі їсть, хтось - прибирає, а я - готую. Жах.  

Дети, взрослые, книжки

Ну .....э.....я читала. И Гёте, и Мериме, и Флобера с, Господи прости, Стендалем. И Лондона в оригинале. И слушала классику да джаз. И.....(чешет репу) .....и....писателем не стала. Даже близко. Музыкантом не стала. Интеллигентом - и то не стала. Моне от Мане не отличу. Правда, Гегеля от Гайдна все же скорее да, чем нет. Просрала-с жизнь. Детей наплодила. Кто там говорил, что чем выше уровень образования, тем меньше детей? Ну так у меня трое детей на два образования диплома и одну корочку кандидата наук. Не работает так в лоб: читай - и будешь умницей, учись - и не плоди лишнее рты на планете. Ширшее надо, товарищи, и гибчее. Лет в 11 в библиотеке встретил мужичка. Вообще левый был . Но читающий. Библиотека-то при заводе. Не каком-то заводишке, а прям при Заводе им. Малышева. Танки делал. Не мужичок, а завод. Ну так вот. Кстати, я туда чудом записалась в нормальный отдел. В менее нормальном, детском, я всё перечитала, и библиотекарша за ручку отвела меня в соседнюю дверь. Мол, забира...