Skip to main content

Дівчина і карантин


Давнесенько не писала.
Сидимо ми в дивному режимі недокарантину, коли манікюр родити вже можна, а на дитячий майданчик ще ні. 
Хотіла про випускницю свою написати. Випуск 2020 зіткнувся з купою проблем: вступ до коледжу, випускний бал, закінчення року з іспитами та "останній дзвінок".

Зрозуміло, що балу та церемонії по закінченню школи не було. 
Прикро - м'яко кажучи. Бал - така подія, до якої готуються сильно заздалегідь, місяців за 2-3. Особливо дівчата. Платтячко і все таке. Зачіска. Фотосесія. Заборонили. Отакої... Мама фоткати не дуже вміє, але маємо те, що маємо. Є надія, що ще зробимо разом з бойфрендом. Не мамчиним :) . 




До коледжів документи подавали ще восени (так, ще до закінчення останнього року в школі), тому рішення теж мали раніше, ніж ми звикли - з середини лютого до квітня. На жаль, Саша вступила до всіх універів, куди подавала. На жаль - тому що тре біло вибрати один. До травня. А тут карантин. І виші не дають гарантій, як почнеться навчальний рік. А щоб ви розуміли, державні ВНЗ зовсім не безкоштовні для середнього класу. Тобто, щоб отримати знижку, потрібно бути або дужі бідним, або....ну самі розумієте. Навчання в універі середнього рівня коштувало б 20-30 тис доларів за рік (це за умов проживання й харчування на території універа). Той універ, куди Саша хотіла й була прийнята, коштував би 38 тис на рік. В нормальному режимі йдуть в банк брати кредит, але....Порахували й вирішили, що немає сенсу сидіти вдома й платити за гарний універ. Універ за житло, звісно, грошей б не брав, але знижок за онлайн навчання пропонувати не збирався. Тобто піде в місцевий коледж з програмою переходу до того виша, куди мріяла. 

Рік закінчувався іспитами з предметів рівня "коледж". Вони, за умов гарних оцінок, потім зараховуються коледжами та універами. Вважається, що чим більше школа пропонує таких предметів, тим краща школа. Іспити не залежать від школи, є спеціальний орган, який розроблює та проводить іспити. Цього року час скоротила вдвічі, та все було онлайн. Із приємного: Саша не мала технічних проблем під час завантаження відповідей, але знаю, що таких, хто мав, було чимало. Результати іспитів будуть тільки в середині липня.

Оцінок за останню чверть їм не ставили, але все кредити зарахували як ті, що здано Щоб випустися зі школи, дитина має взяти і закінчити певну кількість годин предметів за списком. Список має дві частини: обов'язкову та варіативну, яку обирає учень в залежності від вподобань. 

З офіційною церемонією теж не вдалось. Школа зробила онлайн трансляцію світлин з випускниками та привезла знак-оголошення на вулицю. Ще й мама фоткала :).



  І ще додам світлинок, ну таке, з карантинного життя









Comments

Popular posts from this blog

Книжка, яку варто читати

  Жила-була дівчина, яка любила читати. А потім її вигнали з книжкового клубу. Бо, кажуть, смак не той. Несмачний. І пішла вона читати не по програмі, а за позивом душі. Це приказка. А правда така, що поради щодо художньої літератури не мають сенсу. По-перше, те, що перевертає світ однієї людини, залишає байдужою іншу. По-друге, неважливо, що читати, аби мати можливість дізнаватися більше про те, що цікавить читача, будь-то історія порно чи страждання молодого Вертера. По-третє, “а судді хто” і які в них критерії. Чи можна взагалі порівняти Беофульфа з Наталкою-Полтавкою? У сфері ж, де смак не буде мати значення, легше виділити стовпи та маст-ріди. Тому я хочу порадити не художню книжку, а науково-популярну. Навіть дві книжки під авторством Еріка Берна “Ігри, в які грають люди” та “Люди, які грають в ігри”. Ерік Берн — психолог та психіатр — допомагає розібрати причини поведінки “за сценарієм”. Людина попадає в замкнутий цикл, який руйнує її життя, але чомусь людині вигідно так ...

П'ять ознак Альбрехта

І починаємо. (обережно 18+)    Подобається чолов’яга? На когось він змахує. Кого це Павел Поп намалював, щоб вшанувати.......? Ні, не зайця.      (Павел Поп, щоб ви знали, то такий словацько-сербський художник, який любить померлих митців. Як може.)      Розказувати сьогодні я буду про Альбрехта Дюрера з Нюрнбергу. І трохи про зайця. Це в нас (1471 — 1528). Найнімецький з німецьких митців, який цінував все цікаве, чим дуже дратував свою дружину. Попри стипендію від імператора, його дружина у базарний день виходила на ринок торгувати “картинками” чоловіка, тому що їй хотілось мати впевненість у майбутньому. А реміснику Дюреру з точки зору дружини бракувало масла в лобі, щоб жити як всі бюргери.      Малював Дюрер будь-що, будь-чим. Справно ловив попит, постійно мав замовлення, та дарма що новаторські прийоми та нетрадиційність композиції, став вельми відомим ще при житті. Гравюри, акварелі, люди, коні, рослини, тварини. І себе. Баг...

Языки, мови, languages

Ребёнок #2 кричит на площадке детям, которые пытаются отобрать у нее игрушку: “Це-mine!” Вечером повтор слогов МИ, ШИ и тд. На 3-м круге смотрит на только что прочитанное (третий раз один и тот же набор - 6 слогов) зависает, театрально морщит лоб и выдаёт с напором «Я думаю!». У мамы нервная организация души, и рвёт крышу от всего, что можно описать словом «фигня». Если спросить у ребёнка #2, что мама постоянно просит, то она ответит «Не делать фигню». Хорошо ещё, что за рулём я не сильно поношУ остальных участников движения, да и ребёнок #3 фонит, забивает эфир. А то б было б на много больше эвфемизмов в детском словаре. Переключается между языками. - Что это? - Платье моё. - Нумо українською. Що ти вдягнула таке красиве? - Це сукня.  - Давай споем. - Johnny? Johnny? Yes, Papa... (репертуар по большей мере английский) Вопрос, на каком языке заговорит ребенок #3.