Skip to main content

Осінь та математика

Щось давнесенько я не писала. В голові текстів купа та ще пів-купки, а до "паперу" не доходить.
В Каліфорнії осінь, темно зранку та вечоріє швидко. Сонце виглядає о 10, довго розкочегарюється, смажить о 3 - і все, вмирає, як не було.
Лірика.
Кіра демонструє "балет" та робить гімнастичні вправи. Дана щось не те повторює - Кіра додає  "oh, my gosh!". Перед вечерею робила завдання на порядок чисел 1-30. Першу послідовність зробила українською, на середині другої пішла російською. Зранку те ж саме робила англійською. В дитини так пекельна суміш в голові, що, бува, замовкає, бо не впевнена, з якої мови взяти слово. Намагається читати англійською, більш на угадування схоже. З українським читанням найбільша проблема з літерою "ї". Чомусь виявилось складніше, ніж розрізнити російську та українську "и".    
Дана "читає", як прохфесор - монотонно: водить пальчиком по книжці, гортає сторінки. Улюблена - адаптований Мауглі.  

А я зраділа, що х-4 в моїй голові все ще (√х+2)(√х-2). Пігулки зайві, пам'ять працює. 

Меня майже 41. Читаю основи мат. аналізу (тут можна реготати).
Labels:

Comments

Post a Comment

Popular posts from this blog

Очищение

Cмерть - тема табуированная. И двуличная. Одновременно надо и горевать, и держаться, и страдать, и жить дальше, и бояться, и презирать. Первый раз смерть пришла в мои 4 года, когда ушёл дедушка Коля, мамин папа. Я его помню довольно отчетливо, хотя прошло уже 35 лет. Знаете, что я помню ещё? Как другая бабушка (с папиной стороны) шпыняла меня из-за отсутствия слез. Мы шли за гробом, и я не плакала. Бабушка не была жестока намеренно, но вот этот стереотип «не плачешь, значит, не страдаешь и не жалеешь», видимо, прочно сидел у нее в голове. Мамина мама любила кладбища. Каждую Пасху мы ездили к деду на могилу, носили цветные яйца и собирали пасочки с могилок. Стыдно было, жуть. Психика блокировала эмоции. Ну могилы, и тишина эта ужасная. Когда умер многоюродный брат, мне было то ли 12, то ли 14. Я плакала. Не конкретно из-за него, просто было жаль. Абстрактно жаль всех умерших. За день до смерти бабушки по папе я видела сон: стригла себе волосы. По соннику - смерть близког...
4 comments
Read more

Билингв или нет?

На фоне юношеского максимализма и святой уверенности, что английский я знаю на уровне "Супермен", думала, что вот родится ребёнок - и буду я с ним на английском, а папа евонный - на русском. Довольно быстро я осознала глупость этой затеи, да и уверенности поубавилось. Все, на что меня хватало, - это клевая школа плюс курсы английского.  И хотя я ругалась, что вот в наше время...., таки, это было лучшее вложение денег. в ребенка. Знания уже прошли проверку  тестами,   американской школой, работой и тд. Второй заход на билингвизм в самом разгаре. Так как по вполне понятным причинам мне не хотелось быть ассоциированной исключительно с «мыжебратья»- ми, то встал вопрос об языках исторических родин. С ивритом мне самой не повезло. Бабушка и папа периодически употребляли идиш. Пару слов. А от самого иврита я знала только то, что гласные не пишутся, и еще пару фраз. Украинский же можно было попробовать сохранить реанимировать. Хотя пациен...
4 comments
Read more

Книжка, яку варто читати

  Жила-була дівчина, яка любила читати. А потім її вигнали з книжкового клубу. Бо, кажуть, смак не той. Несмачний. І пішла вона читати не по програмі, а за позивом душі. Це приказка. А правда така, що поради щодо художньої літератури не мають сенсу. По-перше, те, що перевертає світ однієї людини, залишає байдужою іншу. По-друге, неважливо, що читати, аби мати можливість дізнаватися більше про те, що цікавить читача, будь-то історія порно чи страждання молодого Вертера. По-третє, “а судді хто” і які в них критерії. Чи можна взагалі порівняти Беофульфа з Наталкою-Полтавкою? У сфері ж, де смак не буде мати значення, легше виділити стовпи та маст-ріди. Тому я хочу порадити не художню книжку, а науково-популярну. Навіть дві книжки під авторством Еріка Берна “Ігри, в які грають люди” та “Люди, які грають в ігри”. Ерік Берн — психолог та психіатр — допомагає розібрати причини поведінки “за сценарієм”. Людина попадає в замкнутий цикл, який руйнує її життя, але чомусь людині вигідно так ...
Post a Comment
Read more