Осінь та математика

Щось давнесенько я не писала. В голові текстів купа та ще пів-купки, а до "паперу" не доходить.

В Каліфорнії осінь, темно зранку та вечоріє швидко. Сонце виглядає о 10, довго розкочегарюється, смажить о 3 - і все, вмирає, як не було.

Лірика.

Кіра демонструє "балет" та робить гімнастичні вправи. Дана щось не те повторює - Кіра додає  "oh, my gosh!". Перед вечерею робила завдання на порядок чисел 1-30. Першу послідовність зробила українською, на середині другої пішла російською. Зранку те ж саме робила англійською. В дитини так пекельна суміш в голові, що, бува, замовкає, бо не впевнена, з якої мови взяти слово. Намагається читати англійською, більш на угадування схоже. З українським читанням найбільша проблема з літерою "ї". Чомусь виявилось складніше, ніж розрізнити російську та українську "и".    

Дана "читає", як прохфесор - монотонно: водить пальчиком по книжці, гортає сторінки. Улюблена - адаптований Мауглі.  

А я зраділа, що х-4 в моїй голові все ще (√х+2)(√х-2). Пігулки зайві, пам'ять працює. 

Меня майже 41. Читаю основи мат. аналізу (тут можна реготати).